Апостольське наступництво

Що таке апостольське наступництво

Апостольське наступництво — це безперервна лінія єпископів, що сягає апостолів, яких послав Христос; кожного з цих єпископів висвячено через покладання рук його попередників. Давня Церква вказувала на нього як на свідчення того, що її служіння походить від самих апостолів: святий Климент Римський писав про нього близько 96 р. н. е., а святий Іриней Ліонський близько 180 р. н. е. виклав наступництво єпископів Рима від апостолів до свого часу.

Християни не мають згоди щодо його значення. Багато деномінацій вважають, що апостольське наступництво не має жодної ваги і що вірність Церкви полягає в збереженні вчення апостолів, а не в будь-якій лінії єпископів. Інші вважають його необхідним для правдивого служіння і правдивих таїнств, серед них Римо-Католицька Церква, Православні Церкви, Давні Східні Церкви та Церква Сходу, а англіканська і деякі лютеранські церкви дорожать ним. І в межах багатьох деномінацій погляди на те, наскільки важить походження єпископа від апостола Христового, розходяться.

Дванадцять і Сімдесят

Дехто в християнській вірі розрізняє первісних Дванадцятьох апостолів і Сімдесятьох, яких Господь «настановив» і «післав … по двоє перед лицем своїм» (Лк. 10:1). І ті, й інші дістали доручення від Самого Христа проповідувати Царство Боже, зціляти й нести Його владу: «Хто слухає вас, мене слухає» (Лк. 10:16).

Єпископ Байерс дотримується думки, що Сімдесят знали Христа особисто й були особисто послані Ним; Господь знав їх достатньо добре, щоб послати їх виконувати Його справу. Тому він вважає, що апостольське наступництво охоплює Сімдесят так само, як і первісних Дванадцятьох. Святий Павло, покликаний після Воскресіння як апостол народів, був прийнятий Дванадцятьма як справжній апостол: вони подали йому «правицї … на товаришуваннє» (Гал. 2:9).

Лінії наступництва на цих сторінках

Єпископ Байерс подає тут свої лінії апостольського наступництва для загального ознайомлення і на користь християнським вірним. Кожна сторінка простежує одну лінію від її апостола, від єпископа до єпископа, до єпископа Байерса. У більшості випадків кожна лінія аж до апостола йде за тими самими списками єпископів, які ведуть Церкви, названі на її сторінці, — тими самими списками, за якими ці Церкви простежують власне апостольське наступництво, а святі, названі в кожній лінії, — це ті, кого ці Церкви шанують.

Свідоцтва про власне рукоположення та єпископську хіротонію єпископа Байерса, а також фотографії його хіротонії подано на сторінці Про єпископа.

Хоч би якого погляду дотримуватися щодо Сімдесяти, єпископ Байерс має дійсне апостольське наступництво від чотирьох із первісних Дванадцяти — святого Петра, святого Андрія, святого Івана і святого Томи, — а також від святого Павла, апостола народів. Принагідно можна зазначити, що станом на 2026 рік теперішній єпископ Рима за своєю основною лінією хіротонії веде своє апостольське наступництво лише від святого Петра; і теперішній патріарх Московський і всієї Русі за своєю основною лінією хіротонії так само веде своє апостольське наступництво лише від святого Петра, через Антіохійську катедру. Теперішній архієпископ Кентерберійський за своєю основною лінією хіротонії веде своє апостольське наступництво від одного-єдиного апостола, через Кентерберійську катедру; теперішній сиро-православний патріарх Антіохійський за своєю основною лінією хіротонії — лише від святого Петра, через Антіохійську катедру; а теперішній католикос-патріарх Ассирійської Церкви Сходу, згідно зі списком цієї Церкви, — від святого Томи, через катедру Селевкії-Ктесифона.

Що стосується Сімдесяти, єпископ Байерс має апостольське наступництво від п’ятьох, яких Церкви шанують як апостолів із сімдесяти: святого Тадея (Аддая), апостола Едеси; святого Лина, першого єпископа Рима після святого Петра; святого Євода, першого єпископа Антіохії після святого Петра; святого Стахія, першого єпископа Візантія; і святого Трохима, першого єпископа Арля.

Джерела та перевірка

Ці лінії було отримано в книзі апостольських родоводів, врученій єпископові Байерсу під час його єпископської хіротонії 2013 року. Їх не просто переписано. Кожну ланку досліджено й перевірено власними розвідками єпископа Байерса за списками єпископів, які ведуть Церкви, названі на кожній сторінці, та за стандартними історичними джерелами про єпископське наступництво, серед них — записи Святого Престолу про римське наступництво, списки Вселенського Патріархату Константинопольського й Антіохійських патріархатів, записи Російської Православної, Старокатолицької, Сирійської Православної та Ассирійської Церков, а також Registrum Sacrum Anglicanum Вільяма Стаббса — реєстр хіротоній англійських єпископів.

Там, де ці документи розходяться з книгою, взято за основу документи, а лінії виправлено. Лінії, заявлені в книзі, яких не вдалося підтвердити за документами, пропущено. Кожного єпископа, названого на цих сторінках, читач може перевірити за документами його власної Церкви.

Апостольські лінії: короткий огляд

Єпископ Байерс має апостольське наступництво від десяти апостолів — чотирьох із первісних Дванадцяти, святого Павла і п’ятьох із Сімдесяти — одинадцятьма окремими шляхами, кожен з яких викладено нижче на окремій сторінці. Номери показують його місце в кожній лінії.

За тією самою мірою — головною лінією хіротонії — предстоятелі давніх Церков мають кожен одну лінію до одного апостола. Єпископ Байерс має спільну лінію з кожним із них, як зазначено в розділі на сторінці кожного апостола.

Кількість ліній нічого не додає до благодаті священного сану, оскільки достатньо однієї дійсної лінії; їх викладено тут як свідчення для тих, хто бажає їх розглянути. Апостольське наступництво — не змагання, і єпископ, який має багато ліній, не має більшої влади чи законності, ніж той, хто має одну лінію, надійну і таку, яку можна перевірити. Ніщо на цих сторінках не слід розуміти як претензію на першість над будь-яким єпископом, а найменше над тими, кого тут названо і хто віддав усе своє життя служінню Церкві. Лінії задокументовано для того, щоб християнські вірні та кожен, хто бажає розглянути священний сан єпископа Байерса, могли знайти факти в одному місці і щоб увага зосереджувалася там, де їй належить бути, — на Слові Божому та Євангелії Ісуса Христа.

Святі та мученики

На сторінці кожного апостола ті з лінії, хто віддав життя за віру, позначені як мученики, а ті, кого канонізовано або іншим чином удостоєно вівтарного шанування, позначені як святі або блаженні — у православній традиції, у західній традиції або в обох. Церкви різняться тим, яких святих вони визнають і чого вимагають, перш ніж людину шануватимуть як святу; позначки на кожній сторінці показують, яка Церква кого шанує. Вони стосуються лише святості життя і жодним чином не впливають на дійсність будь-якої хіротонії.