Про єпископа

Охрещений у Христа

Єпископа Байерса немовлям принесли батьки, і його було охрещено в методистській церкві в Керолині (Північна Кароліна) 7 квітня 1968 р. Він прийняв це хрещення з руки Господньої через віру своїх матері й батька.

Родинна церква

Від народження й до від’їзду на навчання до юридичної школи восени 1996 р. його церковним домом була First United Methodist Church у Керолині. Це була родинна церква в найсправжнісінькому сенсі. Його батько і дядьки, усі будівельники за фахом, збудували її власними руками, і більша частина родини Байерсів молилася там.

Віра була звичайною справою родини. Його батько був провідником-мирянином громади й правив богослужіння щоразу, коли висвячений служитель був відсутній. Один із його дядьків був служителем Об’єднаної методистської церкви до виходу на спочинок, а син цього дядька пішов за ним у те саме служіння і також уже вийшов на спочинок. Інший двоюрідний брат десятиліттями керував церковним хором, а інші члени родини в різний час входили до адміністративної ради церкви, навчали в недільній школі і обіймали інші посади в церкві. У дитинстві Гарленд співав у дитячому хорі.

Його церковна родина була більшою за коло його кровних родичів. Багато членів громади, які не були з ним у спорідненні, були для нього братами й сестрами у Христі і залишалися близькими йому впродовж усього його життя. Відтоді він час від часу повертається туди на богослужіння.

Покликання до служби

Єпископ Байерс розпочав свій шлях служіння іншим у двадцять років як поліцейський у Північній Кароліні. Він служив міським поліцейським, помічником шерифа округу і, зрештою, слідчим штату в канцелярії окружного прокурора тодішнього 29-го прокурорського округу, що об’єднував п’ять округів. За майже вісім років служби в правоохоронних органах він здійснив численні арешти за тяжкі злочини і отримав кілька регіональних відзнак за хоробрість і за гідну похвали службу громаді. У 1996 р. Міністерство юстиції Північної Кароліни присвоїло йому свої сертифікати правоохоронця базового, середнього і вищого рівнів. Сертифікат вищого рівня має приблизно один відсоток правоохоронців штату.

У 1996 р., будучи головним слідчим окружного прокурора, він подав заяву до юридичної школи, був прийнятий і того ж року розпочав свою юридичну кар’єру. За час юридичної кар’єри він служив державним обвинувачем при чотирьох обраних окружних прокурорах, часом охоплюючи сім округів. Решту своєї практики він був судовим адвокатом, представляючи позивачів у цивільних позовах і захищаючи обвинувачених у кримінальних справах, переважно малозабезпечених.

Саме в ці роки його було покликано на служіння Христові.

Покликання до священного служіння

Близько 2007 р. єпископ Байерс відчув поклик Господа до служіння Йому. Апостол Павло наставляв:

«Кожний, у якому покликанню покликаний, у тому нехай і зостаєть ся».1 Коринтян 7:20 (переклад Куліша)

Коли прийшов цей поклик, він був юристом і залишився юристом.

Відтоді як він відчув цей поклик, він шукав церковну спільноту, що перебуває в дійсному апостольському наступництві, у якій міг би шукати рукоположення. Перед ним були відкриті багато інших можливостей, але через питання апостольського наступництва Господь привів його до Lutheran Orthodox Church. Там його пастирськи опікував головуючий архієпископ Семюел Гвідо мол., тодішній архієпископ усієї деномінації, якому він був безпосередньо підзвітний і перед яким ніс відповідальність. Від архієпископа Гвідо він багато чого навчився про віру, про те, як має поводитися служитель Євангелія, і про ту урочисту відповідальність, яку несе це служіння.

Формування

Єпископ Байерс не має формального богословського ступеня. Його формування відбувалося впродовж років дисциплінованого навчання і через служіння під проводом головуючого архієпископа Семюела Гвідо мол. та єпископа Майкла Дж. Клайна з Exorcist Order of St. Michael. Навички юриста (дослідження питання аж до його джерел, зважування авторитетів і доказів) природно переносяться на питання віри. Він застосовував їх упродовж багатьох годин наполегливого вивчення Святого Письма, апостольських отців, отців-пустельників і Соборів Церкви.

Переконання

Єпископ Байерс цілковито сповідує Апостольський Символ віри як символ своєї віри, а також вірує згідно з Нікейським Символом віри.

Він вірує, що є одне Євангеліє Ісуса Христа. Там, де християнські деномінації та віруючі розходяться, відмінності виникають переважно з людського нерозуміння або з розбрату й незгод, навмисно розпалюваних ворогом, про якого Господь сказав: «він брехун і отець її» (Івана 8:44).

Він вірує, що народ Божий прагне пізнання Його, Його благословення і Його присутності у своєму житті і що ті, хто істинно вірує, шукають лиця Його: «Про тебе сказав я собі в серцї: Шукайте лице моє. Господи, лице твоє шукати му» (Псалом 27:8).

Він вірує, що жодна деномінація не володіє всією істиною, але що істина розсіяна серед деномінацій християнських вірних. Він вірує також, що сатана, якого також називають дияволом, не хоче, щоб людство прийшло до пізнання істини, а прагне лише нищити: «Злодїй не приходить, як тільки щоб украсти, і вбити, й погубити» (Івана 10:10).

Чого гостро бракує в нинішній лихий день, вважає він, — це голосу того, хто кличе в пустелі (Ісаї 40:3; Матвія 3:3). Тобто джерела істини, що не залежить ні від якої деномінації і ні від якої політики, не має іншої мети, крім проповіді й передання істинного Слова Божого, не пропущеного крізь фільтри і не скутого механізмами та політикою інституційної релігії загалом. Єпископ Байерс писатиме істину так, як він її розуміє, незважаючи на вподобання деномінацій, політичну коректність чи фінансові наслідки для церковної скарбниці. Як і кожен дійсно покликаний і висвячений єпископ, він наділений владою свого священного сану вирішувати питання віри і робитиме це без пристрасті й упередження.

Він прагне єдності народу Божого, але пам’ятає слова Господа: «Не думайте, що я прийшов послати впокій на землю; не прийшов я послати впокій, а меч» (Матвія 10:34). Слідування Його голосу за самою своєю природою відділить те, що має бути відділене. Ця праця здійснюватиметься через низку творів для християнських вірних.

Рукоположення

17 серпня 2008 р. через покладання рук у St. Paul’s Lutheran Orthodox Chapel у Палмертоні (Пенсильванія) його було рукоположено на служителя Євангелія.

Від рукоположення до хіротонії він служив служителем Євангелія в єпархії Western North Carolina і директором церкви з правових питань.

Лист-підтвердження

У роки між його рукоположенням і хіротонією архієпископ Гвідо познайомив його з єпископом Майклом Дж. Клайном. Вони стали добрими друзями, і єпископ Байерс став членом Exorcist Order of St. Michael, який тоді очолював єпископ Клайн. Він допомагав єпископові Клайну в низці єпископських справ.

Єпископ Клайн не був членом Lutheran Orthodox Church, і рішення про хіротонію єпископа Байерса належало виключно цій церкві. Листа від нього не вимагалося. Але з огляду на їхню спільну працю і на своє тверде переконання, що єпископа Байерса слід висвятити, єпископ Клайн долучився до єпископського судження про те, що він гідний і що покликання, яке лежить на його житті, — бути єпископом в апостольському наступництві — є істинним. 18 квітня 2013 р. він видав цей лист про згоду й підтвердження.

Єпископська хіротонія

20 квітня 2013 р. в St. Paul’s Lutheran Orthodox Chapel, що того дня зібралася в American Legion Post 16 (Слейтінгтон, Пенсильванія), Garland F. Byers, Jr. був висвячений на єпископа через покладання рук під час звершення Святої Євхаристії і став єпископом єпархії Western North Carolina.

Того ж дня церква надала йому ступінь доктора богослов’я, honoris causa, на знак визнання його праці над богословськими справами і питаннями церкви, як це іноді заведено в церквах.

Архієпископ. Відхід у любові

Згодом єпископа Байерса було піднесено до гідності архієпископа єпархії Western North Carolina. Після цього він вийшов з Lutheran Orthodox Church. Це рішення було його власним, ухваленим з особистих причин, і воно не було спричинене жодною розбіжністю з кимось із членів Ради єпископів чи адміністративного органу. Він і далі перебуває в єдності з ними. Він любить кожного члена цієї церкви як брата чи сестру у Христі і вдячний їм за їхню участь у тому, щоб привести його до Христа і до священного сану.

Єпископ для народів за апостольським дорученням

Після хіротонії єпископ Байерс дійшов розуміння, що його покликання — не пасти громаду і не служити єпархіальним єпископом, що наглядає за служителями певної території. Його покликання — служіння Євангелію через писане слово і викладення істинного вчення перед народом Божим.

Цю працю він описує словами Самого Господа:

Він же рече їм: «Тим же то кожен письменник, навчений про царство небесне, подібен чоловікові господареві, що виносить із свого скарбу нове й старе».Матвія 13:52 (переклад Куліша)

Як Книжник Царства, він виносить нове й старе і зважує одне й друге Євангелієм Ісуса Христа, маючи за провідника Святого Духа. Він вільно черпає зі свідчення всіх християнських традицій, не говорить від імені жодної деномінації і прагне єдності Христової Церкви.

Він не претендує на жодну єпархіальну чи територіальну владу над будь-якою церквою чи деномінацією, хоч би де це було. Він пише за дорученням, яке Христос дав Своїм апостолам:

«Ійдїть же навчайте всї народи, хрестячи їх в імя Отця, і Сина, й сьвятого Духа, навчаючи їх додержувати всього, що я заповідав вам; і ось я з вами по всї днї, до кінця сьвіта. Амінь».Матвія 28:19–20 (переклад Куліша)

Хоча єпископ Байерс вважає себе Книжником Царства, він зберігає всю повноту священнодійної влади єпископського сану і може звершувати кожну священнодію, що належить до цього сану.

Служіння писаного слова, праця Книжника Царства, у всій повноті представлене в розділі «Публікації», де його праці пронумеровано в порядку публікації й датовано.

Незалежні джерела

Читачі, які бажають перевірити ці відомості, можуть звернутися до таких джерел:

• Lutheran Orthodox Church, Clergy List, де Garland Byers названий серед духовенства, внесеного до реєстру. Хоча єпископ Байерс уже кілька років не належить до Lutheran Orthodox Church, він і далі перебуває в єдності з нею і уповноважений правити богослужіння в її храмах на її прохання. Clergy List — це реєстр затвердженого духовенства, а не чинного духовенства, підпорядкованого управлінню деномінації.
• Lutheran Orthodox Church, Convocation 2013, звіт церкви про її Генеральну асамблею у квітні 2013 р., на якій було звершено єпископські хіротонії.
• Lutheran Orthodox Church, Apostolic Lineage, де засвідчено хіротонію архієпископа Семюела Гвідо мол. у Нью-Йорку 11 липня 2004 р., звершену архієпископом Нільсом Бертілем Перссоном за участі архієпископів Пітера Пола Бреннана і Ірла Гладфелтера як співсвятителів.
• Апостольське наступництво єпископа Байерса, де простежено його лінії наступництва аж до апостолів.